Перевод: со всех языков на украинский

с украинского на все языки

(нові порядки)

  • 1 нововведение

    1) (действие) заводження (запроваджування) нового, новозаводження, новозапроваджування, заводження (запроваджування) вперше, оконч. заведення (запровадження) нового, новозаведення, заведення (запровадження) вперше. Путём -ния - шляхом новозаводження (новозаведення и т. п.), вперше заводячи (запроваджуючи);
    2) новозаведення, новозапровадження, (новшество) новина, новість (-вости), (новый обычай) новий звичай, (новый порядок) новий порядок (лад); срв. Новшество. [В нашій установі багато новозаведень (Київ). З новим завідувачем почалися нові порядки (звичаї) (Київ)]. Делать -ния - заводити (запроваджувати) нові звичаї (порядки).
    * * *
    нововве́дення; ( новшество) новина́

    Русско-украинский словарь > нововведение

  • 2 SET

    I
    1. n
    1) комплект, набір; колекція
    6) вставні зуби; вставна щелепа
    2) сервіз
    3) гарнітур
    4) прибор, приладдя

    toilet (dressing-table) set — туалетний прибор

    5) комплект видання (журналу, газети)
    6) серія, ряд; система; сукупність
    7) група, компанія, коло, склад (команди)
    8) набір, склад (студентів тощо)
    9) банда, ватага; зграя
    10) театр. декорація
    11) кін. знімальний майданчик
    12) прилад, апарат; установка; агрегат
    13) радіоприймач, радіоапарат
    14) ряд музичних творів, які становлять одно ціле
    15) збірн. церковні дзвони
    16) умебльована квартира
    17) упряжка
    18) брущатка
    19) спорт. партія (частина матчу); сет (теніс)
    20) розстановка гравців
    21) гірн. оклад кріплення
    22) мат. множина
    23) друк. гарнітура шрифту
    24) друк. набір
    25) тк. sing лінія, загальні контури
    26) будова, конфігурація, статура
    27) напрям (вітру, ріки)
    28) спрямованість; тенденція
    29) нахил, відхилення
    30) поет. захід (сонця)
    31) нора борсука
    32) затримка, зупинка
    33) молодий пагонець; зав'язь
    34) садивний матеріал
    35) тех. ширина розводу (пилки)
    36) буд. осідання (споруд)
    37) тех. залишкова деформація
    38) тех. обтискач
    39) друк. товщина (літери)
    40) твердіння; тужавіння (цементу)

    to make a dead set at smb. — а) нападати на когось; критикувати когось; б) нав'язувати комусь свою прихильність

    2. adj
    1) нерухомий, закляклий
    2) певний; постійний; визначений
    3) незмінний, непорушний; постійний
    4) установлений (законом); що відповідає певній формі, офіційний
    5) заздалегідь обумовлений
    6) упертий, наполегливий, настирливий
    7) умисний, навмисний
    8) готовий, ладний (зробити щось)
    9) вбудований, прикріплений

    set fair — а) гарний, ясний (про погоду); б) що має хороші перспективи

    set onion — бот. цибуля-сіянка

    set screw — тех. установочний гвинт

    to be sharp set — бути голодним, зголодніти

    to get set — товстіти, гладшати

    II
    v (past і p.p. set)
    1) ставити; класти; поміщати, розташовувати, розміщувати

    to set one's hand on smb.'s shoulder — покласти руку на чиєсь плече

    to set an ambush — військ. влаштувати засідку

    to set a crown on smb.'s head — покласти корону на чиюсь голову

    to set smb. at naught — зневажати когось

    2) звич. pass. розташовуватися; знаходитися

    a little town set south of Paris — маленьке містечко, розташоване на південь від Парижа

    3) садовити
    4) уставляти, вправляти
    5) повертати, спрямовувати
    6) готувати, підготовляти; споряджати

    set! — спорт. увага!, приготуватися!

    7) установлювати, визначати, призначати

    to set the course — спорт. визначити (виміряти) дистанцію

    8) пасувати, личити, бути до лиця
    9) здавати в оренду
    10) перевозити, доставляти
    11) робити ставку; віддавати в заставу
    12) сидіти (за столом)
    13) сідати (за стіл)
    14) установлювати, регулювати
    15) мор. пеленгувати
    16) робити кладку, мурувати
    17) сідати, заходити (про сонце)

    I want you to set your watch by mine — я хочу, щоб ви поставили свій годинник за моїм

    19) ставити (завдання, мету)
    20) задавати (уроки)
    21) ставити (запитання)
    22) подавати (приклад)
    23) запроваджувати (моду); впроваджувати
    24) стискати, зціплювати (зуби)

    to set one's teeth — а) зціпити зуби; б) прийняти тверде рішення

    25) стискуватися, зціплятися
    26) ставати нерухомим, застигати
    27) тверднути, тужавіти (про цемент тощо)
    28) згущуватися, скипатися, зсідатися
    29) сформуватися
    30) формувати (характер); розвивати (м'язи)
    31) ставити (рекорд)
    32) накривати (стіл)
    33) вправляти (суглоби)
    34) зростатися (про кістки)
    35) вставляти в оправу
    36) приводити в порядок (одяг), поправляти (краватку тощо)
    37) укладати (волосся)

    to set one's hair — робити зачіску; укладати волосся

    39) аранжувати
    40) подавати (сигнал)
    41) гострити, правити (ніж)
    42) виставляти (вартових)
    43) висаджувати (на берег)
    44) покладати (надії); накладати (заборону)
    45) накладати (штраф тощо)
    46) прикладати, ставити (печатку)
    47) садити, саджати (рослину)
    48) прийматися (про дерева)
    49) утворювати зав'язь
    50) складати, розробляти, перевіряти
    51) текти, дути, іти (про напрям течії, вітру тощо)
    52) примушувати рухатися (в певному напрямі)
    54) підсипати (квочку)
    55) підкладати (яйця під квочку)
    56) саджати в піч (хліб)
    57) установлюватися (про погоду)
    58) розтягувати (шкіру)
    59) закріпляти (фарбу)
    60) друк. набирати (шрифт)
    61) налагоджувати (верстат)
    62) збивати (заклепку)

    set afloat — а) спускати на воду; б) надавати руху (чомусь)

    set apart — а) відкладати (гроші); б) віддаляти; в) розділяти; г) не брати до уваги

    set aside — а) відкидати, зневажати; б) відкладати (гроші); в) не зважати (на щось); г) відхиляти (пропозицію); д) анулювати

    set back — а) класти (ставити) на (попереднє) місце; б) відсувати; в) повернути назад, надати зворотного руху; г) перешкоджати, затримувати; д) коштувати

    set by — а) відкладати (гроші); б) шанувати, цінувати

    set down — а) класти, ставити; б) записувати; в) висаджувати (пасажирів); г) ставити (когось) на своє місце, давати відсіч; д) розташовувати; є) вважати

    set forth — а) вирушати; б) виставляти (напоказ); в) висловлювати, формулювати; г) видавати, друкувати; д) прикрашати; є) розгортати війська

    set forward — а) вирушати в дорогу; рухатися уперед; б) викладати (думку), роз'яснювати; в) висувати (пропозицію), пропонувати; г) захищати, просувати

    set in — а) наставати, починатися; б) рухатися (в певному напрямі); в) саджати (рослини); г) братися до роботи

    set off — а) вирушати; б) висаджувати в повітря; в) запускати (ракету); г) починати; д) спонукати (до чогось); є) вирізняти; є) відділяти; ж) компенсувати; з) прикрашати, оздоблювати; і) хвалити

    set on — а) просуватися, рухатися уперед; б) надавати руху; в) іти в атаку; г) зазнати нападу

    set out — а) ставити, виставляти (за двері тощо); б) розкладати, розставляти; в) накривати (стіл); г) заставляти (стіл чимсь); д) висаджувати (рослини); є) виходити, вирушати; є) мати намір (щось робити); ж) викладати (думку); ж) прикрашати; з) споряджати; і) виступати в похід; й) обнародувати

    set over — а) перевозити на інший берег; б) передавати

    set to — а) енергійно братися (до чогось); починати (щось); б) устрявати в бійку; в) ставити підпис (печатку)

    set up — а) ставити, класти, розміщати; б) піднімати; в) вивішувати; г) споруджувати, зводити; д) засновувати, формувати; є) встановлювати (нові порядки); є) пропонувати; ж) викладати (думку), формулювати; з) підготовляти; і) зчиняти (галас); й) постачати, забезпечувати; к) відновлювати (сили); л) тренувати, загартовувати; м) спричинювати, завдавати; н) прославляти, вихваляти; о) зупинятися (в готелі); п) складати, монтувати; р) друк. набирати

    to set about smth. — братися за щось; починати робити щось

    to set free — звільнити, визволити

    to set smb. wrong — вводити когось в оману

    to set at ready — військ. приводити в готовність

    to set going — а) запускати (машину тощо); б) починати діяти

    to set sail — вирушити у плавання, почати подорож

    to set smb.'s back up — роздратовувати когось

    to set one's cap at smb. — заманювати когось, намагатися женити на собі

    to set things to rights — а) покінчити з усім поганим; б) дати усьому лад

    * * *
    I (скор. від search for extraterrestrial intelligence)

    English-Ukrainian dictionary > SET

  • 3 set

    I
    1. n
    1) комплект, набір; колекція
    6) вставні зуби; вставна щелепа
    2) сервіз
    3) гарнітур
    4) прибор, приладдя

    toilet (dressing-table) set — туалетний прибор

    5) комплект видання (журналу, газети)
    6) серія, ряд; система; сукупність
    7) група, компанія, коло, склад (команди)
    8) набір, склад (студентів тощо)
    9) банда, ватага; зграя
    10) театр. декорація
    11) кін. знімальний майданчик
    12) прилад, апарат; установка; агрегат
    13) радіоприймач, радіоапарат
    14) ряд музичних творів, які становлять одно ціле
    15) збірн. церковні дзвони
    16) умебльована квартира
    17) упряжка
    18) брущатка
    19) спорт. партія (частина матчу); сет (теніс)
    20) розстановка гравців
    21) гірн. оклад кріплення
    22) мат. множина
    23) друк. гарнітура шрифту
    24) друк. набір
    25) тк. sing лінія, загальні контури
    26) будова, конфігурація, статура
    27) напрям (вітру, ріки)
    28) спрямованість; тенденція
    29) нахил, відхилення
    30) поет. захід (сонця)
    31) нора борсука
    32) затримка, зупинка
    33) молодий пагонець; зав'язь
    34) садивний матеріал
    35) тех. ширина розводу (пилки)
    36) буд. осідання (споруд)
    37) тех. залишкова деформація
    38) тех. обтискач
    39) друк. товщина (літери)
    40) твердіння; тужавіння (цементу)

    to make a dead set at smb. — а) нападати на когось; критикувати когось; б) нав'язувати комусь свою прихильність

    2. adj
    1) нерухомий, закляклий
    2) певний; постійний; визначений
    3) незмінний, непорушний; постійний
    4) установлений (законом); що відповідає певній формі, офіційний
    5) заздалегідь обумовлений
    6) упертий, наполегливий, настирливий
    7) умисний, навмисний
    8) готовий, ладний (зробити щось)
    9) вбудований, прикріплений

    set fair — а) гарний, ясний (про погоду); б) що має хороші перспективи

    set onion — бот. цибуля-сіянка

    set screw — тех. установочний гвинт

    to be sharp set — бути голодним, зголодніти

    to get set — товстіти, гладшати

    II
    v (past і p.p. set)
    1) ставити; класти; поміщати, розташовувати, розміщувати

    to set one's hand on smb.'s shoulder — покласти руку на чиєсь плече

    to set an ambush — військ. влаштувати засідку

    to set a crown on smb.'s head — покласти корону на чиюсь голову

    to set smb. at naught — зневажати когось

    2) звич. pass. розташовуватися; знаходитися

    a little town set south of Paris — маленьке містечко, розташоване на південь від Парижа

    3) садовити
    4) уставляти, вправляти
    5) повертати, спрямовувати
    6) готувати, підготовляти; споряджати

    set! — спорт. увага!, приготуватися!

    7) установлювати, визначати, призначати

    to set the course — спорт. визначити (виміряти) дистанцію

    8) пасувати, личити, бути до лиця
    9) здавати в оренду
    10) перевозити, доставляти
    11) робити ставку; віддавати в заставу
    12) сидіти (за столом)
    13) сідати (за стіл)
    14) установлювати, регулювати
    15) мор. пеленгувати
    16) робити кладку, мурувати
    17) сідати, заходити (про сонце)

    I want you to set your watch by mine — я хочу, щоб ви поставили свій годинник за моїм

    19) ставити (завдання, мету)
    20) задавати (уроки)
    21) ставити (запитання)
    22) подавати (приклад)
    23) запроваджувати (моду); впроваджувати
    24) стискати, зціплювати (зуби)

    to set one's teeth — а) зціпити зуби; б) прийняти тверде рішення

    25) стискуватися, зціплятися
    26) ставати нерухомим, застигати
    27) тверднути, тужавіти (про цемент тощо)
    28) згущуватися, скипатися, зсідатися
    29) сформуватися
    30) формувати (характер); розвивати (м'язи)
    31) ставити (рекорд)
    32) накривати (стіл)
    33) вправляти (суглоби)
    34) зростатися (про кістки)
    35) вставляти в оправу
    36) приводити в порядок (одяг), поправляти (краватку тощо)
    37) укладати (волосся)

    to set one's hair — робити зачіску; укладати волосся

    39) аранжувати
    40) подавати (сигнал)
    41) гострити, правити (ніж)
    42) виставляти (вартових)
    43) висаджувати (на берег)
    44) покладати (надії); накладати (заборону)
    45) накладати (штраф тощо)
    46) прикладати, ставити (печатку)
    47) садити, саджати (рослину)
    48) прийматися (про дерева)
    49) утворювати зав'язь
    50) складати, розробляти, перевіряти
    51) текти, дути, іти (про напрям течії, вітру тощо)
    52) примушувати рухатися (в певному напрямі)
    54) підсипати (квочку)
    55) підкладати (яйця під квочку)
    56) саджати в піч (хліб)
    57) установлюватися (про погоду)
    58) розтягувати (шкіру)
    59) закріпляти (фарбу)
    60) друк. набирати (шрифт)
    61) налагоджувати (верстат)
    62) збивати (заклепку)

    set afloat — а) спускати на воду; б) надавати руху (чомусь)

    set apart — а) відкладати (гроші); б) віддаляти; в) розділяти; г) не брати до уваги

    set aside — а) відкидати, зневажати; б) відкладати (гроші); в) не зважати (на щось); г) відхиляти (пропозицію); д) анулювати

    set back — а) класти (ставити) на (попереднє) місце; б) відсувати; в) повернути назад, надати зворотного руху; г) перешкоджати, затримувати; д) коштувати

    set by — а) відкладати (гроші); б) шанувати, цінувати

    set down — а) класти, ставити; б) записувати; в) висаджувати (пасажирів); г) ставити (когось) на своє місце, давати відсіч; д) розташовувати; є) вважати

    set forth — а) вирушати; б) виставляти (напоказ); в) висловлювати, формулювати; г) видавати, друкувати; д) прикрашати; є) розгортати війська

    set forward — а) вирушати в дорогу; рухатися уперед; б) викладати (думку), роз'яснювати; в) висувати (пропозицію), пропонувати; г) захищати, просувати

    set in — а) наставати, починатися; б) рухатися (в певному напрямі); в) саджати (рослини); г) братися до роботи

    set off — а) вирушати; б) висаджувати в повітря; в) запускати (ракету); г) починати; д) спонукати (до чогось); є) вирізняти; є) відділяти; ж) компенсувати; з) прикрашати, оздоблювати; і) хвалити

    set on — а) просуватися, рухатися уперед; б) надавати руху; в) іти в атаку; г) зазнати нападу

    set out — а) ставити, виставляти (за двері тощо); б) розкладати, розставляти; в) накривати (стіл); г) заставляти (стіл чимсь); д) висаджувати (рослини); є) виходити, вирушати; є) мати намір (щось робити); ж) викладати (думку); ж) прикрашати; з) споряджати; і) виступати в похід; й) обнародувати

    set over — а) перевозити на інший берег; б) передавати

    set to — а) енергійно братися (до чогось); починати (щось); б) устрявати в бійку; в) ставити підпис (печатку)

    set up — а) ставити, класти, розміщати; б) піднімати; в) вивішувати; г) споруджувати, зводити; д) засновувати, формувати; є) встановлювати (нові порядки); є) пропонувати; ж) викладати (думку), формулювати; з) підготовляти; і) зчиняти (галас); й) постачати, забезпечувати; к) відновлювати (сили); л) тренувати, загартовувати; м) спричинювати, завдавати; н) прославляти, вихваляти; о) зупинятися (в готелі); п) складати, монтувати; р) друк. набирати

    to set about smth. — братися за щось; починати робити щось

    to set free — звільнити, визволити

    to set smb. wrong — вводити когось в оману

    to set at ready — військ. приводити в готовність

    to set going — а) запускати (машину тощо); б) починати діяти

    to set sail — вирушити у плавання, почати подорож

    to set smb.'s back up — роздратовувати когось

    to set one's cap at smb. — заманювати когось, намагатися женити на собі

    to set things to rights — а) покінчити з усім поганим; б) дати усьому лад

    * * *
    I [set] n 0. [set] n
    1) тк.; sing загальні обриси, лінія
    2) будова; конфігурація; статура
    3) тк.; sing напрямок; спрямованість; тенденція; психол. спрямованість, установка ( на прийняття наркотику); нахил, відхилення
    4) тк.; sing; пoeт. схил ( життя), захід ( сонця)
    6) caд. молодий пагін ( рослини); зав'язь ( плода)
    7) c-г.; = set onion; посадковий матеріал ( бульби картоплі)
    8) миcл. стойка
    9) тex. розводка для пилок, розвід пилки, ширина розводу
    10) бyд. осідання ( споруд)
    11) тex. залишкова деформація
    12) тex. обтискач, державка
    13) пoлiгp. товщина ( літери)
    II [set] a
    1) нерухомий; застиглий
    2) певний, твердо встановлений, постійний

    set price — тверда ціна; незмінний, постійний; непорушний

    set pattern — штамп; шаблонний; стереотипний

    3) встановлений (законом, традицією)
    4) заздалегідь встановлений, обумовлений
    5) упертий, наполегливий; завзятий
    7) готовий, прагнучий ( зробити що-небудь)
    8) вбудований, прикріплений
    III [set] v
    ( set)
    1) ставити, поміщати, класти; покласти, поставити; ставити на яке-небудь місце; надавати ( того або іншого) значення
    2) pass міститися, поміщатися, знаходитися, розташовуватися, розміщуватися
    3) саджати, посадити
    4) насаджувати, надягати
    5) (in) вставляти
    6) направляти; повертати

    to set a map — орієнтувати карту; мати ( той або інший) напрямок, ( ту або іншу) тенденцію

    7) підготовляти; споряджати; приводити в стан готовності
    8) встановлювати, визначати, призначати

    to set the style /tone/ — задавати тон

    to set the course — cпopт. виміряти дистанцію

    9) дiaл., часто ірон. іти, личити, пасувати; сидіти ( про сукню)
    10) тex. встановлювати, регулювати
    11) мop. пеленгувати
    12) бyд. робити кладку
    13) сідати, заходити ( про небесні світила)
    14) ставити (стрілку, годинник)
    15) ставити (завдання, мету); задавати (уроки, питання)
    17) вводити ( моду); вводити, впроваджувати ( модель)
    18) стискувати, стискати (зуби, губи); стискуватися (про губи, зуби)
    19) застигати, завмирати, ставати нерухомим (про обличчя, очі)
    20) тверднути ( про гіпс); бyд. тужавіти (про цемент, бетон); застигати (про желе, крем); змушувати тверднути або застигати ( вапно)
    21) загустіти, затужавіти; зсідатися, скипатися (про кров, білок); звурджуватися ( про молоко); згущати ( кров); звурджувати ( молоко)
    22) оформитися, сформуватися (про фігуру, характер); формувати ( характер); розвивати ( мускулатуру)
    25) вправляти (кістки, суглоби); зростатися ( про кістки)
    27) опоряджатися, поправляти (капелюх, краватку, волосся)
    28) укладати ( волосся); зробити укладку
    31) гострити, правити ( ніж)
    33) висаджувати (на берег, острів; set ashore)
    35) накладати (заборону, штраф)
    36) ставити, прикладати ( печатку)
    37) саджати, висаджувати (рослини, насіння)
    38) прийматися ( про дерева); бoт. зав'язуватися, утворювати зав'язь (про плоди, квіти)
    39) розробляти, складати ( екзаменаційні матеріали)
    40) визначитися (про напрямок вітру, течії); змушувати рухатися ( у якому-небудь напрямку)
    45) cпeц. розтягувати ( шкіру)
    47) пoлiгp. набирати (шрифт; set up)
    49) тex. осаджувати ( заклепку)
    50) cл. розподіляти учнів по паралельних класах або групах залежно від здібностей
    51) to set about (doing) smth братися за що-небудь, починати робити що-небудь, приступати до чого-небудь; to set smb about (doing) smth засадити кого-небудь за яку-небудь роботу, змусити кого-небудь взятися за що-небудь, почати що-небудь
    52) to set to do / doing / smth братися за що-небудь, починати робити що-небудь; to set smb (on) to (do) smth змусити кого-небудь взятися за що-небудь; поставити, посадити кого-небудь за яку-небудь роботу
    53) to set oneself to smth, to set oneself to do / doing / smth енергійно взятися за що-небудь; твердо вирішити зробити що-небудь
    54) to be set to do smth бути готовим що-небудь зробити; to be set on doing smth твердо вирішити зробити що-небудь
    55) to be set (up) on smth дуже хотіти чого-небудь; поставити собі за мету домогтися чого-небудь
    56) to be set against (doing) smth, to set oneself against (doing) smth бути категорично проти чого-небудь
    57) to set about /at, (up) on / smb нападати, накидатися на кого-небудь; to set smb at /on, against / smb нацькувати, напустити кого-небудь на кого-небудь

    to set a friend against friend — посварити друзів; to set smb on to do smth підбити ( на що-небудь); підштовхнути ( до чого-небудь)

    58) to set smth against smth протиставляти що-небудь чому-небудь, порівнювати що-небудь з чим-небудь; обпиратися чим-небудь об що-небудь, упиратися
    59) to set smb (up) over smb піднести кого-небудь, дати кому-небудь владу над ким-небудь
    60) to set oneself down as smb видавати себе за кого-небудь; зареєструватися, записатися ( у готелі)
    61) to set smb down for smb (помилково) вважати кого-небудь за кого-небудь
    62) to set up for smth видавати себе за кого-небудь
    63) to set smth in motion надавати чому-небудь руху
    64) to set smth with smth усипати, усівати що-небудь чим-небудь; прикрашати що-небудь чим-небудь; засівати що-небудь чим-небудь
    65) to be set to smth мати схильність до чого-небудь
    66) to set smth to smth підносити, прикладати, приставляти що-небудь до чого-небудь; наближати що-небудь до чого-небудь
    67) to set smth apart / aside / for smb; smth відводити, призначати, відкладати що-небудь для кого-небудь, чого-небудь
    68) to set smth before smb викладати, подавати на розгляд що-небудь кому-небудь
    69) у сполученні з наступним прикметником, прислівником або прийменниковим зворотом означає приведення в який-небудь стан

    to set smb 's mind at rest — заспокоїти кого-небудь

    English-Ukrainian dictionary > set

  • 4 внедрять

    внедрить заглиблювати, впроваджувати (впровадити) у що, у глиб чого; в[за]щеплювати, вщепити щось у що; вкоріняти, -нити; вселяти, вселити у що. [Нові порядки впровадити в глиб життя. Ідею цю вщеплено в маси].
    * * *
    несов.; сов. - внедр`ить
    впрова́джувати, впрова́дити; ( укоренять) укорі́нювати и укоріня́ти, укорени́ти

    Русско-украинский словарь > внедрять

  • 5 внедряться

    внедриться впроваджуватися, впровадитися в глиб чого, вкорінятися, вкорінитися, вщеплюватися, вщепитися у що, глибоко входити, увійти, втискатися, втиснутися, вселятися, вселитися. [Ідеї ці глибоко впроваджуються в свідомість мас. Воно глибоко втис(ну)лося в життя (Черкас.). Інтенсифікація увійшла в нерви і мозок людини (Ніковськ.). Терпи лихо, що вселилося (М. Вовч.). Нові порядки міцно вщепилися (вкорінилися)].
    * * *
    несов.; сов. - внедр`иться
    впрова́джуватися, впрова́дитися; укорі́нюватися и укоріня́тися, укорени́тися

    Русско-украинский словарь > внедряться

  • 6 насаждать

    насадить
    1) (растенья) насаджувати, насадити (реже) насадовити, (о мног.) понасаджувати що, чого. [Насадили картоплі, а вона й померзла (Сл. Ум.). Насадовив ліщини (Звин.). Се-ж він своїми руками і дерева понасаджував (Стор.)];
    2) (перен.) насаджувати, (ц.-слав. насаждати), насадити, заводити, завести, запроваджувати, запровадити, (о мног.) понасаджувати, позаводити, позапроваджувати що. [Тяжкі негоди насаждають в душах злобу (Франко). Почали нові порядки скрізь заводити (Сл. Ум.)]. -ждать науки и искусства - насаджувати (заводити, запроваджувати) науки й мистецтва. Насаженный и Насаждённый -
    1) насаджений, насадовлений, понасаджуваний;
    2) насаджений, заведений, запроваджений, позаводжений, позапроваджуваний. -ться -
    1) насаджуватися, бути насаджуваним, насадженим, насадовленим, понасаджуваним. [Підсапували дерева, що насадовлено вподовж залізниці (Крим.)];
    2) насаджуватися, заводитися, запроваджуватися, бути насаджуваним, запроваджуваним, насадженим, заведеним, запровадженим, понасаджуваним, позапроваджуваним.
    * * *
    несов.; сов. - насад`ить
    1) ( садить) наса́джувати, насади́ти, -саджу́, -са́диш и мног. понаса́джувати
    2) (перен.: науки) наса́джувати и насаджа́ти, насади́ти; ( вводить) заво́дити, -джу, -диш, завести́, -веду́, -веде́ш и мног. позаво́дити, запрова́джувати, запрова́дити, -джу, -диш и мног. позапроваджува́ти

    Русско-украинский словарь > насаждать

  • 7 наставать

    настать
    1) (во времени) наставати (-стаю, -стаєш и (редко, диал.) -ставаю, -ваєш), настати, ставати, стати, постати, вставати, встати, ( реже) наступати, наступити, (наспевать) настигати, настигти, пристигати, пристиг(ну)ти, приспівати, приспіти, (подходить, наближаться, начинаться) заходити, зайти, надходити, надійти, приходити, прийти, (о мног.) понаставати. [Наставало різдво (Тесл.). Настає якась мить байдужости (В. Підмог.). Тиша наставала в кімнаті (В. Підмог.). Що-далі на світі, то більша біда наставає (Номис). Ось скоро молодик настане (Богодух.). Настала розлука (Крим.). (Такі) вчені понаставали, (що) все в їх дурниця (Грінч.). Гайдамаки дерли народ років може з десять, аж поки Мандебурія стала (ЗОЮР I). Після Татарщини нові порядки на Вкраїні постали (Куліш). На мить постала була тиша (Короленко). Встала й весна (Шевч.). Подивись: весна устала (Грінч.). Північ наступає (Рудан.). Час наступає - ходім! (Грінч.). Усьому наступає свій край (Грінч.). От і обідня пора настигла (Квітка). Настиг день святої волі (Кониськ.). Той час пристиг (Грінч.). Осінь приспіла (Глібів). Було літо: саме жнива заходили (Звин.). Надходить осінь (М. Вовч.) Десь надходила весна (П. Тичина). Надходить сцена прощання (Грінч.). Тому раюванню надійшов швидко кінець (Крим.). Надійшов день від'їзду (Франко). Як прийде різдво, вони… (Крим.)]. -тала ночь - настала (надійшла, впала, облягла) ніч. [Ніч упала (Сл. Гр.). Як облягла ніч, він і виїхав (Манж.)]. -ло утро, -тал вечер - настав (прийшов) ранок, настав (надійшов, прийшов) вечір, прийшло на рано, на вечір (Гнатюк). -тала зима - настала (зайшла, надійшла, впала) зима;
    2) (о местности) наставати, настати, починатися, початися. Здесь -тают пески - тут настають (починаються) піски.
    * * *
    несов.; сов. - настать
    настава́ти, -стає, наста́ти, -стане и мног. понастава́ти; ( наступать) наступа́ти, наступи́ти, -ступить

    Русско-украинский словарь > наставать

  • 8 порядок

    порядок (-дку), ряд (-ду), лад (р. ладу), стрій (-рою), полад, розпорядок, (в действии, в работе) рада, чин (-ну), (очередь следования) черга, колія. [Громадський порядок (Куліш). Після татарщини нові порядки на Україні постали (Куліш). Народній добробут залежить від того, які закони дають народові ряд (Леонт.). Державний лад. Приватна власність, то - основа теперішнього капіталістичного ладу (Єфр.). Світовий стрій одвічний (Л. Укр.). Ні ладу, ні поладу нема. Життя починалось своєю чергою (Коцюбинськ.). Тепер прийшла колія, так треба йти]. Привычный -док (обыкновенье) - звичай (р. звичаю). Установленный -док (правило) - установа. [Сам я знаю всі входи й звичаї в (його) хаті (Франко). У нього (пана) така встанова, що попереду відроби панові, хоч-би ту громові кулі летіли, а вже відтак - собі (Франко)]. В -дке - як слід, у порядку. [У мене все як слід, каже Оверко: худобі позаносив, понапував, клуня і возівня на замку (Кониськ.)]. В таком -дке размещать(ся) (о людях) - таким ладом, таким розпорядком ставити, поставити (ставати, стати). По -дку - по ряду, по ряду черги, за рядом, по колії, у порядок. [Спало на думку й мені, довідавшись пильно про все з початку, списати по ряду (Єв.). Він правив по ряду черги своєї службу перед богом (Єв.). Тоді по колії підходили і другі (до столу) і кожен розписувавсь (Свид.)]. В -дке содержать (дело) - мати, тримати (справу) в порядку; на порядках содержувати (справу). [Господарство содержувала на порядках (Квіт.)]. Давать -док - знаходити, знайти лад кому, чому, давати, дати лад кому, чому, знаходити, чинити, давати ярміс кому, чому, рядити, урядити, розпорядити що. [Військо стояло, ладу не знало, пан Іван ішов, лад війську знайшов. Мене на дворі другі дожидаються; - треба усім ярміс дати (Мирн.). Старшина приїде, розпорядить та й знов на хутір. Чоловік мислить, а бог рядить]. Приводить в -док -
    1) (о деле, работе или группе предметов) доводити, довести до ладу, робити, зробити лад чому, зводити, звести до порядку (на лад), упорядковувати, упорядкувати, улагоджувати, улагодити, уладжувати, уладити, уладнати, направляти, направити що. [Силувалась дорогою упорядкувати свої думки, зупинити їх на чім-небудь однім (Франко). Хтось штовхнув діжечку з водою… пообливав одежу, з'явився сторож… і довів знову все до ладу (Грінч.)];
    2) (о предметах отдельных) оправляти, оправити, облагоджувати, облагодити, опоряджувати, опоряджати, опорядити, упоряджувати, упоряджати, упорядити, припоряджати, припорядити, наряджати, нарядити, направляти, направити, виладновувати, виладнати, порати, упорати що; (наводить чистоту) прибирати, прибрати, чепурити, причепурити -ся (себя), відхрещувати, відхрестити. [Збери всі човни, що остались, і гарно зараз їх оправ (Котл.). Треба упорядить школу. Ми йому ґанки нарядили. Погонич узяв порати санки (Крим.). Вмилася холодною водою, щоб не знати було сліз, ще причепурилася трохи й пішла (Грінч.). Там таке вдома застала, що насилу-силу відхрестила (Свид.)]. Заводить -дки - порядкувати; лад, порядок, розпорядок запроваджувати, запровадити. [Козацтво перебивало королівським урядам порядкувати по своїй уподобі (Куліш)]. Заведены, существуют -дки - звичаї поводяться. [Що то за люди в ній (у бурсі) живуть, і що то за звичаї поводяться в ній (Яворн.)]. -док наводить в чём - лад давати, дати, лад робити, лад знаходити чому, упорядковувати, упорядкувати, на лад зводити, звести що. [Дячиха господарювала і всьому лад давала (М. Вовч.)]. Прийти в -док - зійти, спасти на лад. [Як попорядкує з тиждень, то наче все й на лад спаде (Мова)]. Стать, поставить на -док дня - стати, поставити на чергу дня, на порядок денний. [Жіноче питання стало нарешті тут (у Галичині) на чергу дня (Єфр.)]. Соблюдать -док - додержувати, додержати порядку, глядіти, доглядіти порядку. [Гляди, дядьку, порядку]. Нарушать -док - порушувати, порушити лад, порядок, розпорядок, ламати, зламати звичай, -чаї. Нарушение -дка - порушування, порушення ладу и т. д., ламання звичаю, -їв. Плохие -дки - безладдя (-дя), безлад (-ду); (по вине блюдущих или устанавливающих -дки органов) - безуряддя. Никакого -дка не стало - ніякого ладу не стало. Поддерживать -док - пильнувати ладу. Правовой -док - правний, правовий лад. Смотреть за -дком - вести порядок. По порядку - підряд, по-черзі, поряду. В алфавитном -ке - за абеткою, в абетковім порядку. В обычном -ке - звичайним порядком. В спешном -ке - негайно, спішно. В -ке очереди - за рядом, по ряду черги. В -ке настоящего постановления - порядком цієї постанови. В -ке назначения, выдвижения - порядком призначення, висування. В судебном -ке - судовно[е]. Для -ку (без существен. надобности) - для годиться. В -ке вещей - як водиться, як звичайно, як слід, як годиться. Это в -ке вещей - це річ звичайна.
    * * *
    1) (состояние налаженности, организованности) поря́док, -дку, лад, род. п. ла́ду и ладу́

    всё в поря́дке — ( в исправном виде) все в поря́дку, все як слід; (перен.: благополучно) все гара́зд

    для поря́дка — для поря́дку; ( для соблюдения обычая) для годи́ться

    наводи́ть, навести́ \порядок — наво́дити, навести́ поря́док (лад), роби́ти, зроби́ти лад

    приводи́ть, привести́ в \порядок что — упорядко́вувати, упорядкува́ти що, дава́ти, да́ти лад чому́, дово́дити, дове́сти до ладу́ що; ( убирать) прибира́ти, прибра́ти що

    приводи́ть, привести́ себя́ — ( свой туалет)

    в \порядок — опоряджа́тися, опоряди́тися

    э́то в поря́дке веще́й — це звича́йна (приро́дна, норма́льна) річ, це норма́льно

    2) (строй, режим) лад, поря́док, у́стрій, -рою, стрій, род. п. стро́ю; (обычай, обыкновение) зви́чай (-чаю и -ча́ю) и звича́й, постано́ва

    поря́дки — (мн.: общественные отношения) поря́дки, -ків, зви́ча́ї, -чаїв и -ча́їв, постано́ви, -но́в

    3) ( последовательность) поря́док; ( очередь следования) че́рга и черга́

    в поря́дке о́череди — по че́рзі, че́ргою, за че́ргою, почерго́во, почере́жно

    \порядок дня — поря́док де́нний, поря́док дня

    по \порядок дку — за поря́дком, згі́дно з поря́дком; ( по очереди) по черзі, че́ргою, за че́ргою, почерго́во, почере́жно

    идти́ свои́м поря́дком — іти́ [собі] свої́м зви́ча́єм (своє́ю че́ргою; диал. свої́м три́бом)

    4) (способ, метод осуществления чего-л.) поря́док

    в спе́шном поря́дке — спі́шно; ( немедленно) нега́йно

    5) (тип, род чего-л.) рід, род. п. ро́ду

    соображе́ния такти́ческого поря́дка — міркува́ння такти́чного шти́бу, такти́чні міркува́ння

    два поря́дка мы́слей — два на́прями думо́к

    напряже́ние поря́дка 500 вольт — напру́га бли́зько (ко́ло) 500 вольт

    6) воен. поря́док
    7) биол. поря́док
    8) (ряд домов, составляющих одну сторону улицы в деревне) диал. перія́

    Русско-украинский словарь > порядок

  • 9 который

    1) (вопрос. мест.: кто (что) или какой из двух, из многих), котрий, (в литературе реже) которий. [Той питається (вовків): «Котрий коня ззів?» (Поділля, Дим.). Од котрого це часу ви мене не бачите? (Н.-Лев.). «Підіть-же в ліс, - которий лучче свисне?» (Рудч.)]. -рый (теперь) час? - котра (тепер) година? В -ром часу? - в котрій годині, (зап.) о котрій годині? (когда) коли? Когда вы уезжаете? В -ром часу, то есть? (Турген.) - коли ви їдете? О котрій годині, себ-то? -рое (какое) число сегодня? - котре число сьогодні? В -ром (каком) году это было? - якого року це було? До -рых (каких) же пор? - доки-ж? до якого-ж часу? -рый ей год? - котрий їй рік? -рым ты по списку? - котрим ти в реєстрі (в списку)? -рую из них вы более любите? - котру з них (з їх) ви більше кохаєте? -рого котёнка берёшь? - котре котеня береш? А в -рые двери нужно выходить - в те или в эти? (Гоголь) - а на котрі двері треба виходити - в ті чи в ці? -рый Чацкий тут? (Гриб.) - котрий тут Чацький? Скажи, в -рую ты влюблён? - скажи, в котру ти закоханий? -рый тебя день не видать (очень, долго, давно)! - кот(о)рий день тебе не видк[н]о!;
    2) -рый из… (из двух или из многих; числительно-разделит. знач.) - котрий, (в литературе реже) которий. [Коні йому говорять: «ти вирви з кожного з нас по три волосині, і як треба буде тобі котрого з нас, то присмалиш ту волосину, которого тобі треба» (Рудч.). Один із їх - котрий, то тільки Господь відає - упаде мертвий (М. Рильськ.). Розказує їм (вовкам), котрий що має ззісти (Поділля. Дим.). По улиці йшов Василь і не знав, на котру улицю йти (Н.-Лев.). А в Марусі аж два віночки - которий - возьме, плаче (Пісня). Вже у дівчат така натура, що котора якого парубка полюбить, то знарошне стане корити, щоб другі його похваляли (Квітка)]. Она рассказывала, в -ром часу государыня обыкновенно просыпалась, кушала кофе (Пушкин) - вона оповідала, в (о) котрій годині (или коли: когда) государиня звичайно просипалась (прокидалась), пила каву. Он рассказывает, не знаю (в) -рый раз, всё тот же анекдот - він розповідає не знаю, котрий раз ту саму анекдоту. Ни -рого яблока не беру: плохи - ні котрого яблука не беру: погані. [Ні на кого і не дивиться і дівчат ні которої не заньме (Квітка)]. -рый лучший, -рый больший - котрий кращий, котрий більший, (получше) де- кращий, (побольше) де-більший. [Де-кращого шукає (Сл. Гр.)]. Не толпитесь! Которые лишние, уходите! (Чехов) - не товптеся! котрі зайві, йдіть собі;
    3) (относ. мест.): а) в придат. предл. после главн. (постпозитивных) (народн. обычно) що (для всех род. ед. и мн. ч. им. п.), (иногда) котрий, которий, (литер.) що, який, котрий, (реже) которий. [Панич, що вкрав бич (Приказка). Приходь до коня, що з мідною гривою (Рудч.). Ізнайшла вже я чоловіка, що мене визволить (М. Вовч.). А де-ж тая дівчинонька, що сонна блудила (Шевч.). Отож тая дівчинонька, що мене любила (Пісня). І це була перша хмара, що лягла на хлопцеву душу (Грінч.). І молодиці молоденькі, що вийшли замуж за старих (Котл.). За степи та за могили, що на Україні (Шевч.). З давніх давен, чути було про збройних людей, що звались козаками (Куліш). Його розпитували про знайомих офіцерів, що там служили (Франко). А нещаслива та дівчинонька, котра любить козака (Пісня). Смерть вільшанського титаря - правдива, бо ще є люди, котрі його знали (Шевч. Передм. до Гайдам.). Про конфедератів так розказують люди, котрі їх бачили (Шевч. Прим. до Гайдам.). Один дід, которий увійшов з нами в церкву… (Стор.). Це ті розбійники, которі хотіли убити (Рудч.). Піднявшись історію України написати, мушу я догодити землякам, которі Україну свою кохають і шанують (Куліш). До кого-ж я пригорнуся і хто приголубить, коли тепер нема того, який мене любить? (Котл.). Но це були все осужденні, які померли не тепер (Котл.). Потім мушу видати книжку про порядки, які завелись на Україні… (Куліш)]; в сложн. предложениях (из стилистических мотивов: для избежания повторения що) авторы употребляют: що, який, котрий, которий. [Червонець, що дав Залізняк хлопцеві і досі єсть у сина того хлопця, котрому був даний; я сам його бачив (Шевч. Прим. до Гайд.). А я багато разів чула від моєї матери, що та жінка не любить свого мужа, котра не любить його кревних (М. Рильськ.). Але й тут стрінемо у Левицького просто блискучі сторінки, які доводять, що він добре знав життя цих наших сусідів (Єфр.)]. -рый, -рая, -рое, -рые - (иногда, для ясности согласования) що він, що вона, що вони (т. е. к що прибавляется личн. мест. 3-го л. соотв. рода и числа). [Біда тому пачкареві (контрабандисту), що він (который) пачки перевозить (Чуб.). Знайшли Ентелла сіромаху, що він під тином гарно спав (Котл.). От у мене була собачка, що вони (которая) ніколи не гризлась із сією кішкою, а тільки грались (Грінч. I). Пішли кликати тую кобіту (женщину), що вона має вмерти (Поділля. Дим.)]. Человек, -рый вас любит - людина, що вас кохає (любить). Берег, -рый виднелся вдали - берег, що мрів (манячив) далеко. Море, -рое окружает нас - море, що оточує нас. Есть одно издание этой книги, -рое продаётся очень дёшево - є одно видання цієї книжки, що (или для ясности согласов що воно) продається дуже дешево. -рого, -рой, - рому, -рой, -рым, -рой, -торых, -рым, -рыми и др. косв. п.ед. и мн. ч. - що його, що її, що йому, що їй, що ним, що нею, що них (їх), що ним (їм), що ними (їми) и т. д. (т. е. при що ставится личн. м. 3-го л. соотв. рода, числа, падежа), якого, якої, якому, якій, яким, якою, яких, яким и т. д., кот(о)рого, кот(о)рої, кот(о)рому, кот(о)рій, кот(о)рих, кот(о)рим и т. д. [Ой чия то хата з краю, що я її (которой) не знаю? (Чуб. V). Ото пішов, найшов іще такого чоловіка, що наймита йому треба було (которому батрака нужно было) (Грінч. I). Переживеш царицю, що їй (которой) служиш (Куліш). У його є висока мета, є святиня, що він їй служить (Грінч.). Піди ще достань мені цілющої води, що стереже її (которую стережёт) баба-яга (Рудч.). В Катерині вже обурювалась гордість, що її мала вона спадщиною від матери (Грінч.). Чи справді є тут якась тайна, що її (которую) ховають від мене? (Франко). Праця, що її подаю тут читачеві… (Єфр.). І отой шлях, що ним (которым) проходить чесна, талановита селянська дівчина (Єфр.). Гущавина ся тяглася аж до муру, що ним обгороджено було сад (Грінч.). А то в його така сопілка була, що він нею звірів своїх скликав (Рудч.). Стоять верби по-над воду, що я їх (которые я) садила (Пісня). Не з гнівом і зневагою обернемось ми до панів, що кості їх (кости которых) взялись уже прахом (Куліш). Про що життя тим, що їм (которым) на душі гірко? (Куліш). Оті забивні шляхи, що ними (которыми) простувала Рудченкова муза (Єфр.). Що-б то такого, коли й жінку не бере (чорт), котру я зоставив на останок? (Рудч.). Задивляючись на невідомі місця, котрі приходилось переходити (Мирний). Це такі докази, котрих показати тобі не можу (Франко). Жий вже собі а вже з тою, котору кохаєш (Чуб. V). Він умовляє, щоб ти сплатив нарешті данину, котору йому винен (М. Рильськ.). Заплатив я великим смутком за ті розмови щирії, которі необачно посилав до вас на папері (Куліш). Хіба-ж є пани, яким гроші не милі? (Номис). З того самого Ромоданового шляху, яким ішов парубок… (Мирний). Почування, яким пронято сі вірші, вразило її надзвичайно (Грінч.). Того протесту, якого повно розлито по всьому творові (Єфр.). Ті нові почуття, яких він досі не знав, зовсім заполонили його (Крим.)]. -рого, -рую, -рые, -рых (вин. п.) - (обычно) що, вм. що його, що її, що їх; иногда и в др. косв. п. - що (т. е. що без личн. мест. 3-го л.). [Хвали мати того зятя, що я полюбила (Пісня). В кінці греблі шумлять верби, що я насадила; нема мого миленького, що я полюбила (Пісня). Все за того п'ятака що вкрав маленьким у дяка (Шевч.). Зайду до тієї кринички, що я чистила, то може там нап'юся (Рудч.). І намітку, що держала на смерть… (Н.-Лев.). Рушниками, що придбала, спусти мене в яму (Шевч.). На ті шляхи, що я міряв малими ногами (Шевч.). Приколень, що (вм. що ним: которым) припинають (Чуб. I). Осиковий прикілок, що (которым) на Ордані дірку у хресті забивають (Грінч. III)]. Книга, - рую я читаю - книга (книжка), що я читаю или що я її читаю. Надежды, -рые мы на него возлагали - надії, що ми на нього покладали (що ми на нього їх покладали). Через какой-то религиозный катаклизм, причины -рого ещё не совсем выяснены - через якийсь релігійний катаклізм, що його причини ще не вияснено гаразд (Крим.). Он (Нечуй-Левицкий) не мало внёс нового в сокровищницу самого нашего литературного языка, хорошим знатоком и мастером -рого он бесспорно был - він (Нечуй-Левицький) не мало вніс нового в скарбницю самої нашої літературної мови, якої добрим знавцем і майстром він безперечно був (Єфр.) или (можно было сказать) що добрим знавцем і майстром її він безперечно був. Великие писатели, на произведениях -рых мы воспитывались - великі письменники, що на їх творах (на творах яких) ми виховувалвсь. Изменил тем, в верности -рым клялся - зрадив тих, що на вірність їм клявся (яким на вірність клявся). С -рым (-рой), к -рому (-рой), в -рого (-рой), в -ром (-рой), в -рых, на -ром, через -рый, о -рых и т. д. - що з ним (з нею), що до його (до нього, до неї), що в його (в нього, в неї), що в йому (в ньому, в ній), що в них (їх), що на йому (на ньому, на ній), що через його (через неї), що про (за) них (їх) и т. д. - з кот(о)рим (з кот(о)рою), до кот(о)рого (до кот(о)рої), в кот(о)рого (в кот(о)рої), в кот(о)рих, на кот(о)рому (на кот(о)рій), через кот(о)рий (через кот(о)ру), про кот(о)рих и т. д., з яким (з якою), до якого (до якої), в якого (в якої), в якім (в якій), на якому (на якій), через який (через яку), в яких, про яких и т. д. [Тоді взяв тую, що з нею шлюб брав (Рудч.). Де-ж ті люди, де-ж ті добрі, що серце збиралось з ними жити (с которыми сердце собиралось жить), їх любити? (Шевч.). Що-то за пан, що в його ніщо не гниє (Номис). От виходе баба того чоловіка, що він купив у його (у которого купил) кабана (Грінч. I). Козаками в Татарщині звано таке військо, що в йому були самі улани, князі та козаки (Куліш). Бачить багато гадюк, що у їх на голові немає золотих ріг (рогів) (Грінч. I). А це сап'янці-самоходи, що в них ходив іще Адам (Котл.). Далека подорож, що ти в неї збирався вирушить уранці (М. Рильськ.). А то про яку (дівчину) ти кажеш, що до неї тобі далеко? (Квітка). Се колесо, що зверху пада на його (на которое) вода (Номис). Нема тії дівчиноньки, що я в їй кохався (Пісня). Вхопилась руками за дошку ту, що він на їй сидів (Рудч.). Картини природи, що на їх такий із Мирного митець (Єфр.). Романи «Голодні годи» та «Палій» (П. Мирного), що про їх маємо відомості… (Єфр.). Дивиться в вікно - ліс: може той, що він через його йшов? (Рудч.). Там був узенький такий волок, суходіл такий, що через його хижаки свої човни переволікали (Куліш). Лиха та радість, по котрій смуток наступає (Номис). Візьму собі молоду дівчину, із котрою я люблюсь (Грінч. III). А парубки, а дівчата, з котрими я гуляв! (Н.-Лев.). Став на гілляці да й рубає ту саму гілляку, на которій стоїть (Рудч.). Побачила, що він бере не тою рукою, на которій перстінь, та й випила сама ту чарку (Рудч.). В ту давнину, до которої не сягає наша писана пам'ять (Куліш). Дивувалися Миколиній енергії, з якою він поспішається до громадського діла (Грінч.). Він (пан) знов був сильний та хитрий ворог, з яким трудно було боротись, який все переможе (Коцюб.). Опріч юнацьких спроб, про які маємо згадки в щоденнику, але які до нас не дійшли (Єфр.)]; иногда сокращенно: що, вм. що в його (у -рого), що з неї (из -рой), що на йому (на -ром), що про неї (о -рой), що в них (в -рых) и т. д. [Пішов до того коня, що (вм. що в його: у которого) золота грива (Рудч.). Хто мені дістане коня, що (вм. що в його: у которого) буде одна шерстина золота, друга срібна, то за того оддам дочку (Рудч.). А де-ж тая криниченька, що (вм. що з неї: из которой) голубка пила? (Чуб. V). Чи це тая криниченька, що я воду брав? (Пісня). Дождавшись ранку, помазала собі очі росою з того дерева, що (вм. що на йому: на котором) сиділа, і стала бачить (Рудч.). Хотів він було заснуть у тій хаті, що (вм. що в ній или де: в которой) вечеряли (Грінч. I). Чи се тая криниченька, що голуб купався? (Пісня). У той день, що (вм. що в його или коли: в который) буде війна, прийдеш раненько та розбудиш мене (Рудч.). А тим часом сестра його пішла в ту комору, що брат казав їй не ходити туди (Рудч.) (вм. що в неї (в которую) брат казав їй не ходити) (Грінч.). Одвези мене в ту нору, що ти лежав там (вм. що в ній (в которой) ти лежав) (Грінч. I). Він пішов до тих людей, що (вм. що в них: у которых) води немає (Грінч. I)]. Это человек, за -рого я ручаюсь - це людина, що я за неї (или сокращенно що я) ручуся; це людина, за котру (за яку) я ручуся. Это условие, от -рого я не могу отказаться - це умова, що від неї я не можу відмовитися (від якої я не можу відмовитися). Материя, из -рой сделано это пальто - матерія, що з неї пошито це пальто. Дело, о -ром, говорил я вам - справа, що я про неї (що про неї я) говорив вам; справа, про яку я вам говорив. Цель, к -рой он стремится - мета, що до неї він (що він до неї) прагне. У вас есть привычки, от -рых следует отказаться - у вас є завички, що (їх) слід позбутися (кинутися). Король, при -ром это произошло - король, що за нього це сталося; король, за якого це сталося. Обстоятельства, при -рых он погиб - обставини, що за них він загинув; обставини, за яких він загинув. Условия, при -рых происходила работа - умови, що за них (за яких) відбувалася праця. Люди, среди -рых он вырос - люди, що серед них він виріс. Многочисленные затруднения, с -рыми приходится бороться - численні труднощі, що з ними доводиться змагатися. В -ром (-рой), в -рых, на -ром (-рой), в -рый (-рую), из -рого (- рой) и т. п. (о месте) - (обычно) де, куди, звідки, (о времени) коли, вм. що в (на) йому (в ній), що в них, що в нього (в ній), що з нього (з неї) и т. д. (т. е. сокращение придат. определит. через соотв. наречия: где, куда, откуда, когда). [Довго вона йшла у той город, де (вм. що в йому: в котором) жив сам цар із сліпою дочкою (Рудч.). Указуючи на те дерево, де (вм. що на йому) сиділа Правда (Рудч.). Високії ті могили, де (вм. що в них) лягло спочити козацькеє біле тіло в китайку повите (Шевч.). В Гадячому Панас (Мирний) вступив до повітової школи, де і провчився чотири роки (Єфр.). Ось і зачервоніло на тій дорозі, де (вм. що нею: по которой) йому треба йти (Квітка). Напровадила Христю саме на той шлях, куди (вм. що на його: на который) пхали її соціяльні умови (Єфр.). Проклятий день, коли я народився (Крим.). Хай буде проклятий той день, коли я вродилася, і той день, коли я ступила на цей корабль (М. Рильськ.)]. Красноярская тюрьма, в -рой (где) сидел т. Ленин - красноярська в'язниця, де сидів т. Ленін («Глобус»). Дом, в -ром я жил - (обычно) дім, де я жив, (можно) дім, що я (там) жив. Река, в -рой мы купались - річка, де ми купались; річка, що (вм. що в ній) ми купались. В том самом письме, в -ром он пищет - у тому самому листі, де він пише (вм. що в йому він пише; в якому він пише (Єфр.)). Страна, в -рую мы направляемся - країна, куди (вм. що до неї) ми простуємо. Источник, из -рого мы почерпнули наши сведения - джерело, звідки ми засягнули наші відомості. Положение, из -рого трудно выйти, нет выхода - становище, де (или що, що з ним) важко дати собі раду, становище, де (или що) нема ради. Постановление, в -рой… - постанова, де… Принято резолюцию, в -рой… - ухвалено резолюцію, де… Произведение, в -ром изображено… - твір, де змальовано. Картина народной жизни, в -рой автором затронута… - картина народнього життя, де (в якій) автор торкнувся… Общество, в -ром… - суспільство, де… В том году, в -ром это произошло - того року, коли це сталось. В тот день, в -рый будет война - того дня, коли буде війна; того дня, що буде війна (Рудч.). Века, в продолжение -рых шли беспрерывные войны - сторіччя, коли (що тоді, що протягом них) точилися безнастанні війни. Эпоха, в продолжение -рой… - доба, що за неї (що тоді, що протягом неї); доба, коли… Эпоха, во время -рой - доба, коли; доба, що за неї, що тоді. Но больше всего, конечно, влияла та самая эпоха, во время -рой всё это совершалось - але найбільше, звичайно, впливав той самий час, за якого все те діялось (Єфр.) или (можно сказать) коли все те діялось. Война, во время -рой погибло так много людей - війна, коли (що під час неї, що за неї, що тоді) загинуло так багато людей (загинула така сила людей). Зима, во время -рой было так холодно, миновала - зима, коли було так холодно, минула. Тот - который - той - що, той - який, той - кот(о)рий. [А той чоловік, що найшов у морі дитину, сказав йому (Грінч. I). Нема того, що любила (Пісня). Два змії б'ють одного змія, того, що в його (у которого) була Олена Прекрасна (Грінч. I). Силкувався не злетіти з того щабля, на який пощастило видряпатись (Єфр.). Щоб догодити вам, я візьму собі жінку, якщо ви найдете ту, котру я вибрав (М. Рильськ.)]. Я тот, -му внимала ты в полуночной тишине (Лермонт.) - я той, що в тиші опівнічній до нього прислухалась ти (Крим.). Такой - который - такий - що, такий - який (кот(о)рий). [Коли такий чоловік і з такими довгими усами, що ними (которыми) він ловив рибу (Грінч. I)]; б) в препозитивных (предшествующих главн. предложению) придаточных предл. - котрий, которий (в главн. предл. обычно соответствует указ. мест. той (тот), иногда указ. мест. опускается). [Два пани, а єдні штани: котрий раньше встав, той ся і вбрав (Номис). Котрі були по селу красивіші і багатіші дівчата, ті все ждали - от-от прийдуть від Костя старости (Квітка). Котрі земляки особисто були знайомі з Димінським, тих Академія дуже просить писати спомини за нього (Крим.). Котрий (чумак) корчму минає, той дома буває, котрий корчми не минає, той у степу пропадає (Чум. Пісня). Которий чоловік отця-матір шанує-поважає, бог йому милосердний помагає, которий чоловік отця-матері не шанує, не поважає, нещасливий той чоловік буває (Дума). Дивись, котора гуска тобі показується красна, ту й лови (Грінч. I). Котра дівчина чорнобривая, то чарівниця справедливая (Чуб. V). Которая сиротина, гине (Чуб. V) (вм. которая сиротина, та гине)]. -рая птичка (пташка) рано запела, той во весь день молчать - котра пташка рано заспівала, тій цілий день мовчати. -рый бог вымочит, тот и высушит - який (котрий) бог змочив, такий і висушить (Номис);
    4) (в знач. неопред. мест.: некоторый, иной) котрий, которий декотрий, кот(о)рийсь, який(сь); см. Иной 2. [А вб'є котрий у голову слово яке, - де й треба, де й не треба носиться з ним (Тесл.). Як доживе було которий запорожець до великої старости… (Куліш). Живе до котрогось часу (Звин.)]. -рые меня и знают - котрі (декотрі) мене і знають. Надо бы голубей сосчитать, не пропали бы -рые (Чехов) - слід-би голуби порахувати, не пропали-б котрі;
    5) который - который, которые - которые (один - другой, одни - другие: из неопределен. числа) - кот(о)рий - кот(о)рий, кот(о)рі - кот(о)рі, який - який, які - які. [А єсть такі гадюки, що мають їх (роги): у котрої гадюки бувають вони більші, а в котрих менші (Грінч. I). І чоловіки коло їх, і діточки: которий - коником грається, которий - орішки пересипає (М. Вовч.). Которих дівчат - то матері й не пустили в дружки, которі - й сами не пішли, а як й ідуть, то все зідхаючи та жалуючи Олесі (М. Вовч.). Дивлюся - в могилі усе козаки: який безголовий, який без руки, а хто по коліна неначе одтятий (Шевч.). Які - посідали на лаві, а які - стоять (Март.)].
    * * *
    мест.
    1) ( вопросительное) котри́й; ( какой) яки́й
    3) ( неопределённое) котри́й, яки́й; ( некоторый) де́котрий, де́який

    кото́рые..., кото́рые... — (одни - другие: при перечислении, сопоставлении) котрі..., котрі...; які..., які́

    Русско-украинский словарь > который

См. также в других словарях:

  • Аксёнов, Константин Филиппович — Константин Филиппович Аксёнов Дата рождения 18 августа 1918(1918 08 18) Место рождения станица Пролетарская, Область Войска Донского, Советская Россия[1] Дата смерти …   Википедия

  • насаджувач — вача, ч. Пр. 1. Особа, яка впроваджує нові порядки, ідеї. 2. Людина, яка займається посадкою саджанців дерев, рослин …   Словник лемківскої говірки

  • История военного искусства — ИСТОРІЯ ВОЕННАГО ИСКУССТВА, изложеніе послѣдовательныхъ видоизмѣненій, происходившихъ въ различные періоды исторіи человѣчества, въ способахъ комплектованія и боевой подготовки вооруженной силы, снабженіи ея средствами, необходимыми для войны, и… …   Военная энциклопедия

  • СОЮЗ СОВЕТСКИХ СОЦИАЛИСТИЧЕСКИХ РЕСПУБЛИК — (СССР, Союз ССР, Советский Союз) первое в истории социалистич. гос во. Занимает почти шестую часть обитаемой суши земного шара 22 млн. 402,2 тыс. км2. По численности населения 243,9 млн. чел. (на 1 янв. 1971) Сов. Союзу принадлежит 3 е место в… …   Советская историческая энциклопедия

  • Воинская повинность — ВОИНСКАЯ ПОВИННОСТЬ, основанная на принадлежности къ государству обязанность гражданъ служить въ составѣ организованной вооруженной силы государства. Она носитъ названіе всеобщей, когда выполненіе ея возлагается лично на всѣхъ гражданъ мужск.… …   Военная энциклопедия

  • ИТАЛИЯ — (Italia) гос во на юге Европы, в басс. Средиземного м. Терр. И. включает юж. и зап. склоны Альп, Паданскую равнину, Апеннинский п ов, крупные о ва Сардинию и Сицилию и многочисл. мелкие острова. Пл. 301,2 тыс. км 2. Нас. 50 464 тыс. чел. (по… …   Советская историческая энциклопедия

  • КОРЕЯ — страна на В. Азии, занимающая Кор. п ов, прилегающую часть материка и ок. 3,5 тыс. близлежащих небольших островов. На С., по pp. Амноккан и Туманган, К. граничит с КНР, на небольшом участке с СССР, на В. омывается Японским м., на 3. Желтым м., на …   Советская историческая энциклопедия

  • Кадетские корпуса — КАДЕТСКІЕ КОРПУСА, какъ учебно воспит. зав нія, имѣющія цѣлью облегчить в служащимъ воспитаніе и образованіе ихъ дѣтей и являющіяся первоначальною ступенью къ подготовкѣ офицеровъ, ведутъ начало съ 1653 г., когда въ Пруссіи вел. курфюрстомъ б.… …   Военная энциклопедия

  • История военно-морского искусства — ИСТОРІЯ ВОЕННО МОРСКОГО ИСКУССТВА По роду движущей воен. к бль силы, И. в. мор. иск ва дѣлится на эпохи: 1) гребныхъ флотовъ отъ начала борьбы между людьми на морѣ до появленія воен. флотовъ изъ парус. кораблей (XVI ст.); 2) парусную до появленія …   Военная энциклопедия

  • Финляндия — I Содержание [Историю Финляндии, историю литературы, язык и мифологию см. соотв. разделы.]. I. Физический очерк. II. Население. III. Экономический обзор. IV. Финансы. V. Управление и судоустройство. VI. Финские войска и воинская повинность. VII.… …   Энциклопедический словарь Ф.А. Брокгауза и И.А. Ефрона

  • Военное искусство — ВОÉННОЕ ИСКУ́ССТВО, теория и практика подготовки и ведения воен. действий на суше, море и в воздухе. Теория В. и. является частью военной науки. Составными частями сов. В. и. являются стратегия, оператив. иск во и тактика. В годы войны Сов.… …   Великая Отечественная война 1941-1945: энциклопедия

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»